Мовна проблема в Україні

    Що змушує нас рухатись або вчасно зупинитись? Що дає нам мотивацію або застерігає від наслідків? Що лунає з наших вуст вперше та востаннє в житті? Так, це – мова! А тим більше рідна українська мова. «Нещасна, неправедна людина, що добровільно зрікається рідної мови» - стверджують мовознавці.

 Турбуватись про такі несуттєві проблеми в сучасному зайнятому світі нажаль не є актуально. Адже легко жити не задумуючись. Звичайно, зручно вживати повсякденний для нас «суржик» ,а не намагатись вдосконалювати свої знання української мови.

 Наша мова зазнавала великих втрат, утисків, а також дискримінації її носіїв фактично з часів своєї появи. Хочу наголосити на тому ,що найбільше утисків зазнала українська мова зі сторони «братньої» Росії.

 Дуже давно придушували національну свідомість українського народу. А тепер запитання: Що заважає українцям розмовляти українською мовою зараз, коли ми абсолютно незалежні та вільні люди? Мій особистий погляд на цю проблему такий: в певної частини українців до цих пір ще з голови не вийшли так звані СРСР-івські  стандарти. Просто є дві цілі: зарплатня та речі, які можна придбати за цю зарплатню. Звичайно, цій частині населення немає часу зупинитися та подумати над мовними проблемами, а головне – знайти їх у собі.

 Як кажуть у народі: « Чия мова -  того й влада» ,тож давайте візьмемо мовну владу в свої руки та пробудимо у собі та оточуючих дух національної свідомості.

 І на останок хочеться висловити прохання: Дорогі українці, досить говорити русифікованим «суржиком» , давайте вранці прокинемось та відчуємо себе Українціми!

                                                                                                         

                                                                                                                                                   Владислав Яценко